|
| |
| |
Путрова Олена Олегівна |
 |
|
Роботи учасника:
| Жив на землі поет. Захоплювався і страждав, розчарувався і втішався, любив і співав. Чарівні й загадкові образи переповняли його кожну мить, рвали душу з душі, розлітаючись кольоровими світами радості й печалі. Поезія була його мовою, природною, як роса погожого світанку, запах бузку в травні, як мідяний голос осінніх кленів. |
|
Ми знаємо, куди йдемо.
Як наші ночі йдуть за днями,
І України знамено
Кричить і горбиться над нами.
Прощальний час надій прощальних...
Ми тут. Ми всі. Ми є. Ми гурт.
Єднаймося. Ми той є ґрунт
Подій майбутніх вирішальних.
Микола Вінграновський
|
|
|
|
|
