| | * * *
Я не знаю, чи є десь на білому світі
Земля чарівніша й рідніша, ніж ця
Щоб такі ж були луки сонцем зігріті
І щоб пісня звучала, не знала кінця.
Я не знаю чи є ще одна Україна,
Де поля золотаві не мають межі
Де завзято працює кожна людина
І надію в майбутнє плекає в душі.
Де соловейко сонце зустрічає,
Де пролісок синіє навесні,
Де птаха співом весну прославляє,
Де буйні трави зеленіють запашні,
Де небо сипле ясні зорі,
Де у промінні сонця грає світ,
Де хвиля витанцьовує у морі
І славиться в віках козацький рід.
А чи є десь іще такая ріка
Як Дніпро наш, великий, могутній
Його хвиля велична, стрімка
Славу предків несе у майбутнє.
А чи є десь у світі такі рушники,
Що ясіють на білих полотнах півнями
І чи є десь такі ще вишневі садки,
Щоб Шевченко про них озивався піснями.
І квітує мій край немов у віночку
Він єдиний у світі – це знаю сама
І цибулі такої, як в Марківці, точно
Небувало у світі, не буде й нема.
Може хтось мені скаже, що є такі землі,
Де буяють сади, колосяться поля.
Що тут люди живуть нерозумні і темні,
Що країна моя – це найкраща земля.
Та нехай собі кажуть, але ж я не повірю,
Бо живу в Україні із пуп’янка я ,
Хай складають байки, а я знаю і вірю:
Буде квітнути вічно моя рідна земля! | |  Косолап Вікторія Миколаївна
У вірші висловлена любов до рідного містечка Макарівка.Марківська гімназія, учениця 11-Б класу
м. Макарівка © Косолап В.М., 2006 р.
Переглядів: 603
| |
| | |
Просимо звернути увагу, що цей документ є інтелектуальною власністю. Копіюючи його, Ви згодні з тим, що у своєму використанні Ви не будете змінювати права власності цього документу шляхом зміни змісту, включенням власних документів до змісту або інше, а також Ви згодні посилатись на власника документа при користуванні.
|
