Ты извини. Но в чем я виновата? В своей наивности и в вере в доброту? Я не просила ни подарков и не злата Заполнив счастьем боль и пустоту... Ты для меня опора, цель, идея. Что без тебя я? Лишь оторванный листок! Как так случилось, что я не доглядела, И взгляд так пуст и грустен, одинок! Вернись ко мне! Давай начнем сначала И перепишем все уж набело. Тебе скажу, как сильно я скучала И как мне дорого твое тепло!…
Просимо звернути увагу, що цей документ є інтелектуальною власністю. Копіюючи його, Ви згодні з тим, що у своєму використанні Ви не будете змінювати права власності цього документу шляхом зміни змісту, включенням власних документів до змісту або інше, а також Ви згодні посилатись на власника документа при користуванні.
На фото: Вікторія Ситнікова
Design by M. Veter,
Code by A. Stassewicz
