Чудовий і казковий світ, В якому й досі я дитина, Але для меней через сотні літ Моє село – маленька батьківщина В який живу і набуваю сили, І світ навколо пізнаю. Мене поля життю навчили, Тому за це я їх люблю. Люблю я вийти в чисте поле, Відчути подих ковили, Квітучі трави ..Люба доле! Вони мене сюди вели. Повітря свіже і прозоре, Цей запах – яблуневий цвіт. Оця краса – безмежне море Моє село – це цілий світ! Цей світ, який я так кохаю, Який з дитинства в серце берегла. Любіть і бережіть його, благаю, Бо це куточок щастя і тепла!
Просимо звернути увагу, що цей документ є інтелектуальною власністю. Копіюючи його, Ви згодні з тим, що у своєму використанні Ви не будете змінювати права власності цього документу шляхом зміни змісту, включенням власних документів до змісту або інше, а також Ви згодні посилатись на власника документа при користуванні.
На фото: Вікторія Ситнікова
Design by M. Veter,
Code by A. Stassewicz
