| | ЗАГРАВ КОБЗАР...
Заграв кобзар... Запанувала тиша.
І наче річка, пісня розлилась.
Тоді лиш хтось до когось мовив стиха:
„Звідкіль ота мелодія взялась?”
А кобза грала, не змовкали струни,
Вже наче море пісня та була.
Така ж могутня і така ж безкрая.
Наповнила вона гаї й поля.
І душ вона торкнулась небайдужих,
Запала глибоко вона в серця.
І знову мовив хтось на дух недужий:
„Для чого все це. Вже ж нова доба.”
Замовк кобзар... Чи то порвались струни,
Чи може більше пісня не лилась.
Лиш хтось помітив, як в старого
Запломеніла на очах сльоза.
Змахнув недбало він її рукою,
Узяв знов кобзу, й пісня понеслась.
Усе навколо сповнила вона.
І чулося в ній бурі передвістя,
Та вже не тою пісня та була.
В ній чувся жаль й якась пересторога.
І дума ніби віщою була.
На кобзаря дивився ще з-під лоба,
Той, хто не зміст побачив – лиш слова.
А пісня-дума все ще не стихала.
Ставала все грізнішою, росла,
Неначе хвиля в морі серед бурі.
Невпинна й невмолима, як життя.
В ній оживали постаті минулі:
Великі, грізні і чомусь сумні.
Виднілося майбутнє крізь минуле,
Де замовкали навіть солов’ї.
Затихла пісня, лиш бриніли струни,
Щось ще, здається, шепотів кобзар.
Почувся гомін тих, хто не байдужий.
Кобзар нову вже думу починав...
| |  Делікатна Уляна Георгіївна
Вірш про історичну спадкоємність.Чернівецька гімназія №5, 11-Б клас
м. Чернівці © Роботи представлені учасниками літературного об’єднання „О що то є – поезія землі?” (авторська програма поетеси, перекладача, журналістки, лауреата літературно-мистецької премії ім. С.Воробкевича, літературних премій В.Винниченка, Д.Загула, ім. В.Бабляка Тамари Севернюк), яка діє при Муніципальній бібліотеці ім. А.Добрянського для участі в програмі „МОЯ БАТЬКІВЩИНА: УКРАЇНА ОЧИМА ДІТЕЙ”. Адреса бібліотеки: м. Чернівці, вул. Українська, 22, тел. (0372) 55-91-48
Переглядів: 768
|
