Нас багато – Земля одна, Але усім вона мати; І кожен із нас як добре дитя Повинен її захищати. Від своїх же дітей, нерадивих і злих Зазнає матуся наруги. Багато її законів святих Ніхто не хоче слухать. Тільки для себе, все брати собі, Задовільнити потреби, примхи. Багато запасів у надрах Землі – Заберемо усе до крихти… Навіщо це все шанувать, берегти? Аби наш вік стало… Людино, спинися і схаменись! Чому тобі всього замало? Нащо так бездушно рубати ліси? Навіщо тварин убивати? Нехай усе буде в первозданній красі, Ми радість із цього матимем. Навіщо винищувать цінних птахів, І звірів не по-людськи вбивати, Чому не слухать пташиний спів Й красою тварин милуватись? Давайте візьмемось за руки усі, З’єднаймось умами, серцями І створимо гідний захист Землі, Не даймо загинути мамі!
Просимо звернути увагу, що цей документ є інтелектуальною власністю. Копіюючи його, Ви згодні з тим, що у своєму використанні Ви не будете змінювати права власності цього документу шляхом зміни змісту, включенням власних документів до змісту або інше, а також Ви згодні посилатись на власника документа при користуванні.
На фото: Вікторія Ситнікова
Design by M. Veter,
Code by A. Stassewicz
