Хмарки пливуть по небу легким плином, І сонечко освітлює їх шлях. Небесна голубінь над Буковиною Серпанком мрійно Землю обійма. Веселка чеше коси над рікою І вербам посміхається здаля, Щось мріє ліс за синьою горою, А перед ним – пшеничнії поля. Стрункі тополі, як свічки святкові, Прикрасили дорогу з двох боків. Левада вся після дощу в обнові, На ній лелека – вартовий птахів. А там ось гори й тихі полонини Квітковим килимом стрічають на зорі. Трембіти звуки сумно-мрійно линуть, Пробуджують смерекові плаї. Внизу за насипом гуркоче потяг І кличе нас в незвідані краї. Побачити нове до болю хочеться, Та як залишити роздоли чарівні?...
Просимо звернути увагу, що цей документ є інтелектуальною власністю. Копіюючи його, Ви згодні з тим, що у своєму використанні Ви не будете змінювати права власності цього документу шляхом зміни змісту, включенням власних документів до змісту або інше, а також Ви згодні посилатись на власника документа при користуванні.
На фото: Вікторія Ситнікова
Design by M. Veter,
Code by A. Stassewicz
