| | Олексу Гірнику з вдячністю українською
Так мирно світили зорі,
А ти відходив з життя,
Щоб наша люба Вкраїна
Здобула своє майбуття.
Ти в світі цьому вже „нажився”
По тюрмах, затінках сповна...
Життя свого не жаліючи,
Стверджував краю права.
На свою рідну мову,
Котра, мов птиця ясна,
Зліта у небо до Бога
І славу Йому співа.
На свою рідну землю,
Єдиною, щоб була,
Щоб на її соборність
Не зазіхала Москва...
Благословення в Тараса
На вчинок свій попросив,
Українців німих і незрячих
На боротьбу будив.
Та чи почули, побачили,
Чи кожен із нас оцінив,
Чим за Вкраїну заплачено.
За що ти себе спопелив?
Чому чужинська мова
Знов в Україні луна?
І хочуть, щоби державність
У нас вона здобула.
Ні, не здобуде, я вірю,
Бо Гірник у небі святім
Стоїть весь час на колінах
В молитві за рідний дім...
| |  Полубко Тетяна
Молитва ГірникаЗОШ №14, художня школа ім.Івасюка м. Чернівців
м. Чернівці © Полубко Тетяна, 2006 р.
Переглядів: 513
| |
| | |
Просимо звернути увагу, що цей документ є інтелектуальною власністю. Копіюючи його, Ви згодні з тим, що у своєму використанні Ви не будете змінювати права власності цього документу шляхом зміни змісту, включенням власних документів до змісту або інше, а також Ви згодні посилатись на власника документа при користуванні.
|
