Палає кущ калини На місці тім святім, З якого за Вкраїну Пішов ти в Вічний дім. Вже двадцять вісім років, Як Гірника нема, Лиш стогне від скорботи Ота свята земля, Де він не пожалівши За націю життя, Жертовно підпалившись, Людські будив серця. За процвітання мови, Відродження її І за святі основи Вкраїнства на землі Ти смолоскипом ясним На світ весь запалав, Відчувши в ньому щастя, Щоб ворог не топтав Вкраїнську мову нашу На батьківській землі, Життя щоб стало кращим, А помисли – святі. Вже двадцять вісім років Гора Чернеча жде... Та знову ось неспокій: Зрусинення гряде. Навіщо українцям Російська ця чужа? За мову українську Герой віддав життя... Палає кущ калини На місці тім святім, Де за свою, єдину, Олекса сам згорів.
Просимо звернути увагу, що цей документ є інтелектуальною власністю. Копіюючи його, Ви згодні з тим, що у своєму використанні Ви не будете змінювати права власності цього документу шляхом зміни змісту, включенням власних документів до змісту або інше, а також Ви згодні посилатись на власника документа при користуванні.
На фото: Вікторія Ситнікова
Design by M. Veter,
Code by A. Stassewicz
