| | Мова українська
Шостий раз на конкурс В вишитій сорочці Мова українська поспіша. На святім майдані, Де стоїть Шевченко, Петро Яцик сам її стріча: - Розкажи, лебідко, Розкажи всю правду, Як оці усі роки жила? - Що вже тут розкажеш, Як на моє право Знов чужинська мова зазіха? Кажуть, щоб із нею Державність ділила, Хочуть мене знову витіснять… - Не вродилась, рідна, Ще на світ та сила, Щоб змогла тебе перемагать! Ти живеш у серці Справжніх українців, А їх, ой багато ж на землі! Ти живеш у росах, У води краплинці І народжуєш нові пісні. Чуєш, як шепоче Клен, дуб і калина, Як співа у гаю соловей? Все це щира й чиста Мова України, Нею ти дітей своїх навчай! А вони підхоплять, Понесуть в століття, І не встигнуть недруги твої Мову українську Знов заборонити На святій прабатьківській землі. Ти своє коріння Навіки пустила, І воно вже проросло в серцях. І ніколи і ніяка сила Ворогу не дасть, Щоб потоптав!
| | Полубко Тетяна
Мелодійна українська моваЗОШ №14, художня школа ім.Івасюка м. Чернівців
м. Чернівці © Полубко Тетяна, 2006 р. Переглядів: 886
| |
| | |
Просимо звернути увагу, що цей документ є інтелектуальною власністю. Копіюючи його, Ви згодні з тим, що у своєму використанні Ви не будете змінювати права власності цього документу шляхом зміни змісту, включенням власних документів до змісту або інше, а також Ви згодні посилатись на власника документа при користуванні.
|