| | Мова українська
Шостий раз на конкурс
В вишитій сорочці
Мова українська поспіша.
На святім майдані,
Де стоїть Шевченко,
Петро Яцик сам її стріча:
- Розкажи, лебідко,
Розкажи всю правду,
Як оці усі роки жила?
- Що вже тут розкажеш,
Як на моє право
Знов чужинська мова зазіха?
Кажуть, щоб із нею
Державність ділила,
Хочуть мене знову витіснять…
- Не вродилась, рідна,
Ще на світ та сила,
Щоб змогла тебе перемагать!
Ти живеш у серці
Справжніх українців,
А їх, ой багато ж на землі!
Ти живеш у росах,
У води краплинці
І народжуєш нові пісні.
Чуєш, як шепоче
Клен, дуб і калина,
Як співа у гаю соловей?
Все це щира й чиста
Мова України,
Нею ти дітей своїх навчай!
А вони підхоплять,
Понесуть в століття,
І не встигнуть недруги твої
Мову українську
Знов заборонити
На святій прабатьківській землі.
Ти своє коріння
Навіки пустила,
І воно вже проросло в серцях.
І ніколи і ніяка сила
Ворогу не дасть,
Щоб потоптав!
| |  Полубко Тетяна
Мелодійна українська моваЗОШ №14, художня школа ім.Івасюка м. Чернівців
м. Чернівці © Полубко Тетяна, 2006 р.
Переглядів: 886
| |
| | |
Просимо звернути увагу, що цей документ є інтелектуальною власністю. Копіюючи його, Ви згодні з тим, що у своєму використанні Ви не будете змінювати права власності цього документу шляхом зміни змісту, включенням власних документів до змісту або інше, а також Ви згодні посилатись на власника документа при користуванні.
|
