| | Свята земля - Батьківщина
Україно, ти свята,
Твоя земля, мов золота,
А сонця барви чарівні
Щастя і радість дарують мені.
Якось вранці сонячне проміння полилося золотим струмочком у моє вікно – кімната наповнилася дивовижним сяйвом... Я прокидаюся з усмішкою на вустах, мене вітає матуся – відчуття щастя пробуджується в моїй душі: рідні поряд і не сумують. Серце переповнюється любов’ю до „маленької батьківщини” – домівки.
Йдемо з бабусею через парк, а природа навколо немов жива і гомонить зі мною шумом вітерця, співом пташок, тріпотінням листя на деревах. Над головою грають у свою незбагненну гру хмаринки, а сонце ллє і ллє своє проміння, осяюючи моє рідне місто... І опиняюсь у чарівному полоні поезії, уста мої шепочуть:
І вдень, і вночі ти поряд зі мною,
Тебе називаєм рідною землею,
Ти – лагідна мати, ласкава бабуся.
Ти пожалієш – і я засміюся.
Коли мені сумно, а ти десь далеко,
З неба ясного покличу лелеку:
Вона привітається і нагадає,
Що посмішка щира допомагає...
І я посміхаюся бабусі, оточуючим.., Україні. Щастя охоплює мене всю, хочеться поділитися почуттями з навколишнім світом: я пишаюся тим, що живу на цій прекрасній, чарівній, святій землі – Україні:
Україна – рідна мати
Мене навчила поважати
Людей усіх, добро чинити
І зло в собі ніколи не будити.
Дякую тобі за всі миттєвості щастя, рідний мій краю, моя свята земле – Батьківщино! | |  Вавіленко Катерина Євгенівна
вірш про захоплення рідним краємЗОШ №72
м. Донецьк © Вавіленко К.Є.
Переглядів: 659
| |
| | |
Просимо звернути увагу, що цей документ є інтелектуальною власністю. Копіюючи його, Ви згодні з тим, що у своєму використанні Ви не будете змінювати права власності цього документу шляхом зміни змісту, включенням власних документів до змісту або інше, а також Ви згодні посилатись на власника документа при користуванні.
|
