| | ***
“Скажи мені, мамо,
чому ти ночами
зітхаєш так тяжко ві сні.
Чому твої очі
Печаль ота точе,
Буває аж страшно мені?”
“Сумую я, доню,
кусаю долоні,
бо в серці лиш смуток й печаль.
Життя – це змагання
За виживання,
В душі залишається жаль.
А мрію я, пташко,
Що не буде нам важко,
Що щастя не кине тебе.
В достатку, щоб жити
І не тужити-
Оце лиш турбує мене.
Щоб наша країна
Не стала руїною,
Сподіваюсь вночі і щодня.
Довічно у світі
Найцінніше – це діти,
Тому ти – турбота моя.
Я б дуже хотіла,
Щоб ти не змарніла
В країні убогій й чужій,
Тому сподіваюсь,
До Бога звертаюсь
З сльозами у час той нічний.
Прошу тебе, Боже,
Зроби все, що можеш,
Щоб країна у щасті жила.
Щоб я, твоя матір,
Спокійно спати,
Про доньку думаючи, могла.
Нехай в Україні,
В найкращій країні
Панують не злидні й зневір’я,
Нехай наші люди
Щасливими будуть
Про це мріє кожне подвір’я | |  Старова Марина
розмова матері з донькою про майбутнє УкраїниЗОШ №39, керівник Касьян Г.А.
м. Донецьк © Старова Марина
Переглядів: 656
| |
| | |
Просимо звернути увагу, що цей документ є інтелектуальною власністю. Копіюючи його, Ви згодні з тим, що у своєму використанні Ви не будете змінювати права власності цього документу шляхом зміни змісту, включенням власних документів до змісту або інше, а також Ви згодні посилатись на власника документа при користуванні.
|
